жити десь

1) ( існувати) to live; to be alive; to exist

2) ( мешкати десь) to live ( somewhere); to dwell; ( тимчасово) to stay ( at with)

3) ( в якийсь спосіб) to live, to lead a life ( of some kind)

4) (на щось, із чогось - про джерело існування) to live (on); support oneself ( with); to subsist

5) ( перебувати у певних стосунках із кимсь) to live ( with)

6)

1. n

1) звичка; звичай

2) характер; схильність; склад (розуму)

3) будова тіла, конституція

4) особливість, властивість, характерна риса

5) одяг

6) амазонка, жіночий костюм для верхової їзди (тж riding-habit)

2. v

1) одягати, наряджати

2) населяти; жити (десь)

* * *

1) звичка; звичай

2) склад, натура, характер; схильність; статура, комплекція

3) звичка до наркотиків

4) cпeц. габітус

1) одяг ( для спеціальних цілей); костюм; одіяння

2) амазонка, дамський костюм для верхової їзди

1. n

1) дім, житло, господа, оселя

2) місце проживання; місцеперебування; проживання; притулок

3) рідний дім; отчий дім; рідні місця

4) батьківщина

5) метрополія (Англія)

6) сім'я; сімейне життя; домашнє вогнище

7) місце поширення, батьківщина (рослини тощо); ареал

8) місце зародження (виникнення); колиска

9) приют, благодійний заклад

10) приватний заклад для бездомних собак (котів тощо)

11) спорт. фініш

12) спорт. гол

2. adj

1) домашній, хатній

2) родинний, сімейний

3) рідний, свій

4) місцевий

5) житловий

6) вітчизняний; внутрішній

7) що стосується метрополії (Англії)

8) колючий, ущипливий, дошкульний

3. adv

1) вдома

2) додому

3) на батьківщину

4) у ціль, у точку

5) до кінця, до відказу; туго, міцно

4. v

1) повертатися додому (особл. про голуба)

2) посилати (направляти) додому

3) перебувати, жити (десь)

4) надавати притулок, улаштовувати у себе

* * *

1) будинок, дім, житло; місце проживання; місцеперебування; проживання

2) рідний дім, рідна домівка, рідні місця; батьківщина; метрополія

3) родина, сім'я; домашнє коло; сімейне життя

4) місце поширення, батьківщина ( рослин): ареал; місце зародження або виникнення, батьківщина, колиска

5) притулок, благодійний заклад; пансіонат; приватний заклад для бездомних собак, кішок

6) cпopт. будинок, дім ( в іграх); своє поле; фініш ( легка атлетика); гол

1) домашній

2) рідний, свій; місцевий; зворотний

3) житловий, жилий

4) вітчизняний; внутрішній

5) який відноситься до метрополії ( Англії)

6) колючий, уїдливий

1) вдома; додому; на батьківщину

2) у ціль, в точку

3) до відказу, до кінця; туго, міцно

1) (по) вертатися додому, летіти додому (особл. про голуба); посилати, направляти ( додому); наводитися (про ракету, торпеду)

2) перебувати, знаходитися, жити ( де-небудь); влаштовувати ( кого-небудь) у себе, дати притулок

1) ( жити десь) to live, to dwell, to reside; ( тимчасово) to stay, to sojourn

2) ( витрачати гроші) to spend, to run through, to squander

живать

1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;

2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].

* * *

1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

изнежить розніжувати, розніжити, зніжувати, зніжити, виніжувати, виніжити, (баловать) пестити, випестити, розпещувати, розпестити кого. [Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Харківщ.). Безжурне (життя), у достатках, у розкошах - воно тільки розпестило її, ослабило волю (Коцюб.)]. -ться - розніжуватися, розніжитися, зніжуватися, зніжитися, виніжуватися, виніжитися, пеститися, випеститися, розпещуватися, розпеститися; (о мужчине: обабиться) бабіти, збабіти, бабитися, з[роз]бабитися. Изнеженный - розніжений, зніжений, виніжений, ніжений, пещений, випещений, (избалованный) розпещений, мазаний. [У самого верховоди була жінка така виніжена (М. Вовч.). Почали вони (козаки) гордувати ніженими панятами (Куліш). В винограді він прив'яже зніжене ослятко (Св. П.). Випещені руки (Коцюб.). Пещена дитина (Н.-Лев.). Мазана дитина ледача (Г. Барв.)]. -ное воспитание - пещене, леліяне виховання, ніжне (фамил. бабське) викохання.

* * *

несов.; сов. - изн`ежить

1. n

1) тимчасове перебування (десь)

2) тимчасове житло

2. v

тимчасово жити (залишатися) (десь)

* * *

1) проживати, жити; перебувати (десь — in, at)

2) належати (комусь — in)

3) бути властивим (комусь — in)

* * *

1) (in, at) проживати, жити; перебувати, знаходитися ( де-небудь)

2) (in) належати ( про права)

3) (in) бути властивим

v (past bode, bidded; p.p. bided I, bidden)

1) жити, проживати; залишатися (десь)

2) очікувати, чекати

3) терпіти, зносити

* * *

1) арх. жити, проживати; залишатися ( де-небудь)

2) вичікувати

3) арх. терпіти, виносити

1. n

1) амер. перебування

2) затримка; відтягування

3) прогаяння

2. v

1) перебувати, жити, проживати (десь — at, in)

2) баритися, гаятися

3) затримувати; відтягувати

4) чекати, очікувати (чогось — for)

1) смолистий, просмолений

2) вимазаний дьогтем (смолою)

3) схожий на дьоготь

* * *

1) звичн. aмep. перебування

2) icт. затримка; відтягнення; зволікання

1) перебувати; зупинятися, жити

2) баритися, гаятися; затримуватися; затримувати, відтягати

3) очікувати, чекати

1) дьогтеподібний; смолистий, просмолений

2) покритий або вимазаний дьогтем

наблюсти

1) что - спостерегати, спостерегти, (редко) постерегати, постерегти що, (примечать) примічати, примітити що. [Переглянувши українське письменство, ми могли спостерегти цікавий процес (Єфр.). Дивіть! Як дитина примічає! (Звин.). -дать природу, течение светил небесных - спостерегати природу, рух світил небесних. Астроном, що спостірегає зорі (Кониськ.). Спостерегаючи, з одного боку, життя природи, а, з другого,- суспільне та особисте життя людей (Наш)];

2) (надсматривать за кем, за чем) наглядати, назирати, надзирати за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), (следить) стежити за ким, за чим и чого, достежити чого, кмітити, примічати за ким, за чим, (сторожить) пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого, достерегати, достерегти кого, що и чого, (смотреть, надзирать) доглядати, доглянути кого, чого и за ким, за чим, дозирати кого, чого и що, за ким, за чим; срв. Присматривать 2, Надсматривать. Буду пильно наглядати - книжку ти яку читаєш, з ким говориш, де буваєш (Крим.). Обідаю собі десь у куточку, прислухаюсь, назираю за гостями (Васильч.). Цікава Масюківна назирала гостя з вікна (Н.- Лев.). Надзираю, надслухую, що станеться з Хомою (Франко). Шляху їх не стежить ніякий ворог (Франко). Чого ти за другими приглядаєшся? знай себе, я за тобою не примічаю (Квітка). Сів проти неї уп'явся очима в її вид і вважливо кмітить за нею (Н.-Лев.). Улітку вона їздила сама на поле до косарів, до громадільників, до женців і кмітила за ними, як добрий осавула (Н.-Лев.). Ну, хочеш: я доглядатимусь, пильнуватиму їх обох (Грінч.). За таким Трохим більш усього пильнував (Квітка). Допильнував того я вранці сам (Грінч.). Про що мене що-дня достерегати і цілитись на мене що-години? (Куліш). Чи се-ж наше діло? чи нам велено за другими доглядати? (Квітка). Колись ще сам я на полі й у лісі їх пильної роботи доглядав (Грінч.). Треба пильно тих лукавих ходів дозирати (Куліш)]. -дать за движениями неприятеля - стежити (назирати) за рухами ворога, пильнувати рухів ворога. -дать за детьми - наглядати (доглядати) дітей и за дітьми, дозирати дітей. -дать за работами - наглядати (назирати) за (над) роботами, пильнувати роботи, стежити за роботами. -дать за чьим поведением - доглядати (пильнувати) чийого поводження (чиєї поведінки). -дать за порядком - доглядати (дозирати, пильнувати) порядку. [Військового порядку дозирали січовики добре (Куліш)]. -дать за самим собою - стежити за самим собою, пильнувати себе, уважати на себе. За ним надо -дать - за ним треба наглядати (стежити), його треба пильнувати, на його треба уважати, його треба мати на оці. [Цезарю, остерегайся Брута,.. пильно вважай на Метелла Цімбра (Куліш)]. -дать украдкой (тайком) за кем - потай наглядати (назирати) кого и за ким, потай стежити за ким, сочити (присочувати) кого. Коли постережеш ще що-небудь, скажи мені; звели також і жінці присочувати (Куліш)];

3) (соблюдать) доглядати, доглянути, додержувати, держати, додержати що и чого, берегти, зберегти що. -дать закон, -ны - доглядати, додержувати закону, -нів. -сти правосудие - доглянути (додержати, допильнувати) правосуддя (правого суду). -дать пост - додержувати посту, додержати піст. Наблюдённый - спостережений, примічений;

2) доглянутий, додержаний, збережений. -ться -

1) спостерегатися, бути спостереженим. Высота солнца - тся снарядом - високість сонця спостерегають приладом;

2) (соблюдаться) держатися, додержуватися, бути додержуваним, додержаним. Посты теперь не -тся - постів тепер не додержують (не додержуються).

* * *

несов.; сов. - наблюст`и

1) (кого-что, за кем-чем) спостерігати, спостерегти, -режу, -реже́ш, постерігати, постерегти́ (кого-що, за ким-чим); (несов.: следить) сте́жити, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим)

2) (за кем-чем, над кем-чем - осуществлять надзор) нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти, несов. надзирати (кого-що, за ким-чим, над ким-чим); (ухаживать, присматривать) догляда́ти, догля́нути (кого-що, чого, за ким-чим), несов. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого-що)

3) (что - несов.: соблюдать что-либо) додержуватися, -жуюся, -жуєшся, додержувати, -жую, -жуєш (чого)

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

1) (неистина) неправда (ум. неправдонька), (устар.) олжа; срв. Ложь. [А неправда-ж! я того не казав! (Сл. Гр.). Здалося Саїдові, що тут десь єсть неправда (Ле). Неправдонька ваша (Рудч.)]. Это -да - це неправда, цьому неправда;

2) неправда, кривда, неправдивість, несправедливість (-вости). [Щеміла та неправда на серці в руських людей (Куліш). Ні, не хочу більш терпіти на землі неправди злої (Самійл.). Най серце за неправду болить змалечку (Головко). На всякі кривди від панів не було суду, ні управи (Доман.). Розуміння всієї кривди світового й надто російського ладу (Гр. Думка)]. Лучше умереть, чем -ду терпеть - краще вмерти, як кривду терпіти до смерти. -дой жить - на неправді жити, неправдувати, кривдувати, жити кривдою (неправдою); срв. Неправдовать. [З давнього-давна панує, бо неправдує (Сл. Гр.)].

* * *

1) нрч. - недобре, негарно, негаразд, негоже, (плохо) погано, кепсько, зле, злецько, (не по-хорошему) не по-доброму, по-недоброму, не по-гарному, по-негарному. [Недобре стилізована фраза (Грінч.). А негаразд, недобре! - зібралася громада, дожида, а він там десь ще дляється (Грінч.). Злецько їй живеться у сватів (Липовеч.). Очі дивляться по- негарному (Крим.)]. -шо жить с кем - не в злагоді (в незлагоді) жити, не ладнати з ким. Оканчиваться, окончиться -шо - кінчатися (кінчитися), (с)кінчитися недобре (погано, зле, негаразд), (для кого, чего) виходити, вийти на зле. Поступать, поступить -шо - робити (чинити), зробити (вчинити) недобре (негаразд, негарно, погано, зле), (с кем) поводитися, повестися недобре и т. д. з ким. [Ой негаразд запорожці, негаразд вчинили: степ широкий, край веселий та й занапастили (Пісня)]. Чувствовать себя -шо - почувати себе (зап. почуватися) недобре (погано, зле, негаразд, кепсько). [Вона почуває себе трохи зле сьогодні (Олесь)]. Почувствовать себя -шо - почути себе (зап. почутися) недобре (негаразд). Он почувствовал себя -шо - йому стало недобре (погано, негаразд, зле). Здесь -шо пахнет - тут тхне (чути) чимсь поганим (недобрим), (реже) тут погано пахне, (грубо) тут чимсь (щось) смердить;

2) (сказ. безл. предл.) недобре, негарно, (скверно) негоже, (плохо) погано, кепсько, зле; (не следует) не годиться, не личить. [Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням (М. Вовч.). Негарно (не годиться) таке робити (Київщ.). Чи було нам так негоже, як тепер ми дожились? (Самійл.). Зле без дружини жити (Чуб. V)]. -шо кому, сделалось (стало) кому - недобре (погано, негаразд, зле) кому, стало кому, завадило кому. [З твари знати було, щоЯвдосі справді негаразд (Кониськ.). Поїхав я на ярмарок, та як мені завадило, так я у той-же день і вернувсь (Квітка)]. -шо на душе - недобре (зле) на душі. [Мене мучила совість, на душі було зле (Крим.)]. -шо с вашей стороны - негаразд ви чините (вчинили); як на вас, негарно, що ви…, (книжно) недобре (негарно, негаразд) з вашого боку.

* * *

1) нареч. недо́бре, нега́рно, него́же; (не так, как следует; неловко) негара́зд; ( плохо) пога́но

2) в знач. сказ. недо́бре, нега́рно; ( плохо) пога́но

присмотреть

1) кого, что - наглядати, нагле[я]діти и наглянути, назирати, назирити кого, що; назнати, навідати кого, що, набачити що. [І плиту вже навідав у нову хату (Борз.). А він набачив на полиці груші та тільки туди й дивиться (Звин.)]. -реть девушку - нагле[я]діти (наглянути, назнати) дівчину. -реть лошадку под масть своей - назирити, набачити коненя до пари своєму. [Назирив він коненя на ярмарку (Рудч.)]; срв. Высматривать 3, Приглядывать 2;

2) за кем, за чем - глядіти, доглядати, догле[я]діти, доглянути кого, чого, приглядати, пригле[я]діти, приглянути за ким, за чим и кого, що, наглядати, наглянути за ким, за чим и над ким, над чим, кого, що и чого, дозирати кого, чого (що) и за ким, за чим, назирати кого, що, над ким, над чим, давати позір на що, пильнувати, допильнувати, припильнувати, пантрувати, допантрувати кого, чого, мати обачення на кого. [Жінка кудись пішла і приручила йому глядіти дитини (Грінч.). І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула (Рудч.). Вона і зробить усе і догледить усього (М. Вовч.). Приглядати за дітьми (Васильч.). Наглядати, як сіно складатимуть (Г. Барв.). Вона за всім дозирає (Мова). Не будеш діток моїх дозирати (Метл.). Над містом назирати (Крим.). Наказував, аби давала позір на чоботи, бо десь пес може затягнути (Стеф.). Дітей пантрує (Мирн.). Май-же, сестро, обачення на діти мої (Пісня)]. -вать за детьми - глядіти, доглядати, дозирати, пантрувати дітей, наглядати дітей и за дітьми, приглядати за дітьми. -вай, -три за ребёнком - гляди, доглядай, дозирай дитини и дитину, наглядай дитину и за дитиною, приглядай за дитиною, доглянь дитину и дитини, приглянь за дитиною. -вать за скотом - глядіти, доглядати, дозирати худоби, наглядати за худобою; срв. Ухаживать. -вать за умирающим - доглядати, доглянути душі, смерти. Присмотренный - нагляджений, назирений, назнаний, навіданий, набачений.

* * *

несов.; сов. - присмотр`еть

1) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догляді́ти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти (кого-що, за ким-чим, над ким-чим), несов. гляді́ти (кого-що, чого); пригляда́ти, пригля́нути и пригля́діти и пригле́діти (за ким-чим, кого-що); несов. диал. дозира́ти (кого-чого); (несов.: наблюдать) пильнува́ти (кого-що, чого); ( следить) сте́жити, посте́жити (за ким-чим)

2) (высматривать, подыскивать) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти; диал. назира́ти, нази́рити

прожить

1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];

2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];

3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - прож`ить

1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти

2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

1. adv

1) далі, уперед

2) з, разом з (собою)

3) уже

2. prep

уздовж, по

* * *

1) далі, уперед

2) у довжину, уздовж; паралельно; у тому ж напрямку

3) aмep. уже, ближче до ( часто well along)

4) ( часто with) з, разом з

5) aмep. десь, приблизно, біля

6) у сполученнях

1) у просторовому значенні вказує на рух уздовж чого-небудь уздовж (по), по; розташування уздовж чого-небудь (уздовж) по

2) указує на хід дії протягом, під час

3) указує на відповідність відповідно до, згідно з, по; на підставі

1. n

1) принада; наживка

2) спокуса; спокушання

3) отрута для пацюків (комах тощо), інсектицид; засіб для знищення гризунів

4) їжа, закуска (в дорозі)

5) корм (для коней)

6) привал, відпочинок

7) годування коней (у дорозі)

8) цькування собаками

2. v

1) цькувати собаками

2) піддавати цькуванню (переслідуванню); дражнити, дратувати; не давати спокою

3) насаджувати наживку на гачок

4) ловити на вудочку

5) годувати коней (у дорозі)

6) робити привал (відпочинок)

7) зупинятися; жити тимчасово (десь)

8) затримуватися

9) заманювати, принаджувати; спокушати

* * *

1) принада; наживка

2) спокуса

3) отрута для пацюків, комах; інсектицид; засіб для знищення гризунів

4) цькування собаками

5) cл. гнів, лють

6) їжа, закуска ( у дорозі); корм ( для коней); привал; годівля коней ( у дорозі)

1) насаджувати наживку на гачок

2) ловити на вудочку, на принаду

3) зваблювати, спокушати

4) цькувати ( собаками)

5) цькувати; переслідувати; мучити, не давати спокою; дражнити, кепкувати

6) рідко годувати коней ( у дорозі); робити привал, зупинятися; затримуватися

1. n

1) вигляд; манера

2) розм. загальний зміст, значення

3) схил, спад, нахил

4) схильність

5) пауза, перерва; зупинка

6) те, що висить (звисає)

7) спорт. вис

2. v

1) вішати, страчувати

2) повіситися

v (past і p.p. hung)

1) вішати; підвішувати; розвішувати

2) висіти, звисати

3) нависати; висіти над

4) загрожувати

5) розм. мотатися, теліпатися

6) ширяти, висіти в повітрі

7) виставляти картини (на виставці тощо)

8) прикріпляти; навішувати; ставити (на пружини)

9) прив'язувати, підвішувати

10) лежати, сидіти (про одяг)

11) круто спускатися (про схил)

12) тех. застрявати (про деталь)

13) мет. зависати (про шихту в домні)

6) баритися

* * *

1) вид (чого-небудь висячого, повішеного); спосіб підвішування

2) загальний зміст, значення; суть

3) схил, спад, нахил

4) схильність, нахил

5) пауза, перерва, зупинка, заминка; уповільнення

6) дiaл. те, що звисає, висить

7) cпopт. вис

1) вішати, підвішувати; розвішувати

2) висіти

3) виставляти картини (у музеї, на виставці)

4) ( hanged) вішати, стратити; бути повішеним; icт. повіситися

5) навішувати; прикріплювати, приробляти, прилаштовувати; встановлювати, ставити (на ресори, пружини); бути прикріпленим, навішеним; бути встановленим

6) прив'язувати, підвішувати (тушу, щоб стекла кров)

7) нависати; висіти над; нависати, загрожувати

8) ширяти, висіти в повітрі

9) бовтатися; теліпатися

10) лежати, сидіти ( про плаття)

11) ( круто) спускатися ( про схил)

12) ( with) завішувати, прикрашати (портьєрами, прапорами); часто pass усипати, укривати

13) (on, upon) залежати ( від чого-небудь); бути зв'язаним, пов'язаним ( з чим-небудь)

14) (on, upon) обпертися

15) cпopт. (on) "висіти" ( на супротивнику); "триматися" ( за супротивником)

16) (about, around) оточувати, групуватися (навколо кого-небудь, чого-небудь); горнутися, тулитися (до кого-небудь, чого-небудь); увиватися; не відставати

17) (on) приклеювати ( прізвисько)

18) cл. ударити

19) (about, around) тинятися; валандатися

20) вагатися; знаходитися в проміжному положенні

21) мop. утримувати на місці ( судно)

22) тex. застрявати ( про клапан); метал. зависати ( про шихту в доменній печі)

23) aмep.; юp. застопорити роботу присяжних; не дійти згоди ( про присяжних засідателів)

1. n (pl lives)

1) життя; існування

2) живі істоти, життя

3) тривалість життя

4) строк перебування (десь)

5) строк служби (роботи) (машини тощо)

6) спосіб життя

7) громадське життя; стосунки (людей); суспільство

6) світські розваги

8) біографія, життєпис

9) енергія; жвавість; натхнення; пожвавлення

10) товариство

11) найважливіше, най необхідніше; основа; душа

12) натура, натуральна величина (тж life size)

13) застрахована особа

2. adj

довічний

* * *

1) життя; існування

2) живі істоти, життя; жива істота, людина; світ живих організмів

3) строк життя, все життя

4) спосіб або характер життя

5) громадське життя; взаємини ( людей)

6) життєпис, біографія

7) енергія, жвавість; наснага; пожвавлення; найважливіше, необхідне; основа; душа

8) жив. натура

9) cтpax. застрахована особа

10) = lifetime;